«Зима іде – свята веде»

Грудень рік кінчає, зиму починає.
Ой місяць грудень, на радість людям,
Сніжком присипле замерзле груддя.
А місяць січень кличе мороза,
Морозить личко, щипає носа!
А місяць лютий вітрами дує,
На водах з льоду мости будує.

ГРУДЕНЬ

     Зима розпочинається в грудні, і в народі цей місяць назвали «першозимник», грудень-студень (на всю зиму землю вистужує). В цьому місяці дні найкоротші, а ночі найдовші. Тому його ще іменували «ніч року».

       Груднем раніше називали передостанній місяць року. В давньоруські часи початок зимового літочислення мав назву «студень». У білорусів і досі офіційно збереглося це слово — «студень». Відомі й інші найменування першого місяця зими, що існували паралельно зі згаданими: «груднъ» (означає «нерівний, покритий грудками шлях»). Така назва зустрічається в східноукраїнських дореволюційних календарях. Сучасний офіційний календар України користується словом «грудень». Цю назву місяця використовували поляки — «грудзєнь», білоруси — «грудзень», сербохорвати — «грудан», словени — «груден». Слово «грудень» зустрічається вже на початку XII ст., наприклад, в Іпатіївському літописі (1118 р.).

Народні свята грудня

1 грудня — Платона і Романа
Прикмети: який перший день грудня, така й зима. Виглядайте зиму з Платона й Романа, щоб похвалити її на Масляну. Платон і Роман кажуть зиму нам. Зранку тепло — початок зими м’який; опівдні морозяно — середина зими з морозами буде; зіпсується погода під вечір — чекай зими примхливої, нестійкої. Крім того казали: якщо 1 грудня погода гарна, то буде погожою й ранньою весна.

3 грудня — Свято Прокла

4 грудня — Введення у Храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста

Сильні морози — всі свята будуть холодними.

Якщо сніг випаде до Введення, то швидко розтане.

6 грудня — Канун Святої Катерини
Звечора дівчата розпочинали гадати: крали в чужому садку гілочку вишні і ставили її у воду. Якщо вона до Різдва розцвіте, то дівчина того ж року вийде заміж.

7  грудня — Великомучениці Катерини

Із приходом Катерини сподівалися на люті морози.

На свято Катерини ховайся під перину.
На Катерину холодно — буде голодно.

13 грудня — Андрія Первозванного
Місяць грудень ще має назву «андрієць» від народного свята Андрія. 13 грудня у західних і східних християн вважається днем мученицької смерті першого із дванадцяти апостолів Христових Андрія Первозванного. Його прибили цвяхами до хреста, поперечні бруси якого прибиті навкіс (Андріївський хрест). Етнографи вважають, що в осінньо-зимовому циклі свято Андрія — одне з найцікавіших, найулюбленіших. Стародавня його назва «Калита» збереглася з дохристиянських часів. Тоді вечорницькі зібрання молоді, об’єднані цією назвою, розпочиналися 13 грудня і, припадаючи на період зимового сонцестояння, тривали до повороту сонця на весну, тобто до Різдва. Це був час найактивнішого язичницького ворожіння, відгадування долі, застосування різноманітних закликань і ритуальних дій, що в більшості залишилися в народній пам’яті і заповнили свято християнського апостола.

Якщо на Андрія сніг не йде — вся зима буде малосніжна й тепла.
Якщо вдень ішов сніг, то бути хурделицям цілий тиждень.
На Андрія жінки намагалися не пекти хліба, не шити і не прясти.
На Андрія треба кожуха-добродія.

14 грудня — Пророка Наума
На другий день після Андрія Первозванного відзначали день пророка Наума, який вважався покровителем освіти й науки. Це був монах-просвітитель, що безкоштовно навчав сільських дітей. Збереглися його заповіді: «Не можна їсти під час навчання, бо заїси вивчене. Якщо закінчив читати, закрий книжку, бо вивчене забудеться».
Пророк Наум поставить на ум.

17 грудня — Великомучениці Варвари

Святкували цей день тільки жінки: дівчата варили вареники з маком або сиром, серед них обов’язково були обманні — начинені борошном «пирхуни». Так називали і хлопця, якому дістанеться пирхун (мабуть, від дієслова «пирхати» — сміятися).
Дівчата ворожили на гілочку з вишень, щоб дізнатися про свого судженого: в цей день ставили її у воду, щоб зацвіла на Різдво, що означало швидкий шлюб.

Яка погода на Варвари, така й на Різдво.

Хто заспить на Варвару, той цілий рік буде сонливий.

Дерева в інеї — урожай на фрукти.

19 грудня — Миколая Чудотворця (Миколи зимового)
Це одне з найвизначніших, найвеселіших свят. У ньому дуже виразно поєдналися як дохристиянські, так і християнські звичаї та традиції.

Свято Миколая відзначалося по-різному в Україні. На відміну від весняного, зимового Миколая святкували особливо урочисто. Була така традиція: особливо шанований у сім’ї чоловік, часто дідусь, переодягався в «Доброго Миколая» (у католиків він виконує роль діда Мороза) і розносив чемним, слухняним дітям подарунки.

Як випаде великий іній — на гарний врожай хліба.
Як на Миколи піде дощ, то буде врожай на озимину.
Морозяний день — на урожай хліба й городини.
Перед Миколою іній — гарний овес вродить.

22 грудня — Ганни
На день зачаття св. Анни припадає зимове сонцестояння. Це найкоротший день року, його називають «народини сонця».22 грудня дівчата на своїх сходках домовлялися, як будуть проводити різдвяні свята. Дівочі громади, як і парубоцькі, мали свої традиції. На сходках теж обирали «отаманшу» — старшу дівчину, яка організовувала дівочі збори і керувала громадськими справами.

Після Ганни сонце повертає на літо, а зима — на мороз.
Прийшли Ганки — сідай у санки.

31 грудня - НОВИЙ РІК!